Що таке боргова розписка?
Боргова розписка – це текстовий документ, який засвідчує факт отримання грошей або цінного майна в борг на умовах усного договору. Позичальник власним підписом підтверджує отримання коштів у тимчасове користування та зобов’язання повернути їх на вимогу або у вказаний термін.Цивільний кодекс передбачає можливість надання коштів у борг на умовах усного або письмового договору позики, у тому числі передача коштів може посвідчуватись борговою розпискою позичальника.
Чи можна вважати, що боргова розписка і договір позики – це одне і те саме?
Ні. Фактично, далеко не кожний документ з назвою «розписка» є за своєю правовою природою борговою розпискою. Для чого все ж таки правильно складати боргову розписку? Виключно для того, щоб у випадку невиконання зобов’язання з боку позичальника, звернутися до суду із відповідним позовом та отримати рішення про повне задоволення вимог про стягнення грошових коштів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду майже в кожній своїй постанові з перегляду справи про стягнення боргу за розпискою, застосовуючи статтю 1046 Цивільного кодексу України (яка містить поняття договору позики, згідно з яким за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками) наголошує на тому, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, що є доказом укладення договору позики (наприклад, постанова ВС у складі колегії суддів Касаційного цивільного суд у справі № 177/1659/17, провадження № 61-40766св18, від 18 травня 2020 року). Тобто, складена належним чином боргова розписка є підтвердженням факту укладення договору позики, однак, поняття боргової розписки є вужчим, ніж поняття договору позики.
Форма боргової розписки
Перше, з чого необхідне розпочати сторонам, укладаючи боргову розписку, так це з дотримання вимог щодо її письмової форми.Як передбачено в ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На даний момент в Україні неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17 гривень та це встановлено Податковим кодексом України в пункті 5 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень. Отже, якщо розмір позики становить більше 170 гривень, то сторонам треба дотриматися простої письмової форми укладення боргової розписки. Чинне цивільне законодавство України не вимагає нотаріального посвідчення таких правочинів.
В свою чергу, відповідно до вимог процесуального законодавства України (в даному випадку, мова йде про цивільне, господарське) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доведення, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тобто, доказ має бути допустимим, що є однією з його ключових характеристик для того, щоб суд міг взяти такий доказ до уваги під час розгляду справи, а також покласти його в основу ухваленого рішення.
Отже, в разі недотримання простої письмової форми боргової розписки, перспектив отримання в судовому порядку рішення про задоволення вимог стягнення суми боргу немає.
Також, під час складення боргової розписки необхідно чітко вказувати, що саме є предметом позики: якщо це грошові кошти, то треба в цифровому вираженні та прописом зазначити, в якому розмірі надається позика, а якщо це річ/речі, визначені родовими ознаками, необхідно обов’язково зазначити найменування речі/речей та вказати їх число, вагу, міру тощо.
Як скласти боргову розписку?
Боргова розписка є документом, який підтверджує боргові зобов’язання однієї особи перед іншою. В ній повинні бути вказані умови передачі грошей в борг та їх повернення. Вона повинна містити всю інформацію, необхідну для встановлення у суді факту правовідносин між позивачем та відповідачем за договором позики.Розписка пишеться позичальником від руки і повинна містити таку інформацію:
Обов’язково вказується назва документа – “Розписка”.
Прізвище, ім’я, по батькові, номери паспортів, ідентифікаційні коди та адреси реєстрації позичальника та особи, в якої він бере гроші в борг і якій він зобов’язується їх повернути.
Грошова сума, назва валюти, або назва, опис та кількість речей з зазначенням їх вартості. Всі суми повинні бути написані цифрами та прописом, щоб унеможливити виправлення).
Дата, до якої позичальник зобов’язується повернути кошти – конкретна дата, подія, або на вимогу після певного терміну.
Умови надання коштів у позику – з відсотками чи без відсотків. Якщо позика надається під відсотки, необхідно вказати їх розмір та порядок сплати – щомісяця чи в кінці терміну.
Які санкції можуть бути застосовані, якщо кошти не будуть повернуті до вказаного строку.
Дата та місце складання розписки, та особистий підпис боржника.
Ідентифікуюча інформація
Дуже доцільним буде вказати в борговій розписці всі реквізити кредитора та боржника:1) для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по-батькові, місце реєстрації проживання та/або фактична адреса проживання реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, засоби для зв’язку (адреса електронної пошти, мобільний телефон тощо); 2) для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження та/або фактична адреса провадження господарської діяльності, код ЄДРПОУ, засоби для зв’язку (адреса електронної пошти, мобільний телефон тощо).
Якщо вся вищевказана інформація буде зазначена в борговій розписці, при виникненні спору, позивач зекономить час на повну ідентифікацію відповідача та визначення територіальної підсудності, що значно полегшить процес звернення до суду із відповідним позовом.
Назва валюти грошового зобов’язання
Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Отже, в разі надання у позику грошових коштів в іноземній валюті, не зайвим буде в борговій розписці зазначити, в валюті якої держави надано позику.
Так, долар США є однією з найбільш популярних валют у світі, та Україна не є виключенням. Однак, як відомо, валюти з назвою «долар» є грошовою одиницею різних країн, та існують такі долари, як, австралійський, багамський, барбадоський, гавайський, канадський, сінгапурський тощо).
Як свідчить вже усталена судова практика, не зазначення в борговій розписці в доларі якої саме країни надано позику, може вплинути на визначення розміру боргу, але не є підставою для відмови у задоволенні позову. Зрозуміло, що за звичаями ділового обороту в Україні, у випадку застосування долару в грошових зобов’язаннях, сторони мають на увазі саме долар США. Однак, вказівка конкретної іноземної валюти в борговій розписці, значно полегшить процес доказування саме розміру існуючої заборгованості.
Боргова розписка складається від імені боржника, у зв’язку з чим саме кредитор має в першу чергу бути обізнаним в тому, які дані мають міститися в її тексті обов’язково та ретельно перевіряти її зміст, оскільки належно складена боргова розписка фактично є гарантією отримання рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення боргу з позичальника на користь кредитора.
1) https://jurliga.ligazakon.net/ua/aktualno/7831_borgova-rozpiska-yak-pravilno-sklasti
2) https://financer.com/ua/finansovi-porady/borgova-rozpiska/
