Новий AML закон
Законодавство не нове, але відповідно до угоди про асоціацію між Україною та ЄС, де Укаїна взяла на себе зобов'язання імплементувати 4-у AML директиву ЄС (від 20.05.2015), а також рекомендації FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering) — все це лягло в основу Закону"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який вже існує в новій редакції і набирає чинності з 28 квітня 2020 року.
СПФМ та їх регулятори
До класичних СПФМ (банки, аудитори, ріелтори, нотаріуси) додалися консультанти з оподаткування, надавачі юридичних послуг щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами і постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.Що чекати від регуляторів?
До 28.07.2020 вони мають розробити підзаконні нормативні правові акти і відповідні роз'яснення для СПФМ певної галузі.
Операції, що підлягають фінансовому моніторингу
Зміни порогової суми. Порогова сума була на рівні 150 тис. грн. Нове законодавство передбачає збільшення цієї суми до 400 тис. грн.Кількість ознак (за наявності хоча б однієї з яких операція буде підлягати фінансовому моніторингу) зменшилася з 17 до 4:1) Якщо учасник/банк з країни, що не виконує рекомендації FAFT (Іран, КНДР);
2) Фінансові операції PEPs;
3) Переказ коштів за кордон;
4) Фінансові операції з готівкою.
Тобто, при наявності порогової суми та наявності хоча б однієї з 4 ознак, операція буде підлягати фінансовому моніторингу та відповідному звітуванню.
Окрім порогових операцій, що встановлює закон, також з'являється поняття підозрілих фінансових операцій.
Незалежно від суми операції, якщо у СПФМ є підозра або достатні підстави для підозри, що кошти є результатом злочинної діяльності, пов'язані з фінансуванням тероризму, фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення — це підозріла фінансова операція. Вона також підлягає фінансовому моніторингу та звітуванню.
Для визначення підозрілих ситуацій слід керуватися:
- типологічними дослідженнями державної служби фінансового моніторингу;
- рекомендаціями регуляторів.
Ризик-орієнтовний підхід
Це поняття не є новим. Але новий закон, що набуває чинності 28 квітня 2020 року, дає визначення цьому поняттю.
Ризик-орієнтований підхід — визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Основна мета цього підходу:
- Оптимізація використання ресурсів СПФМ;
- Підвищення ефективності та результативності заходів;
- Раціональне налаштування внутрішніх процедур з фінансового моніторингу.
Обов'язки СПФМ щодо оцінки ризиків:
- Забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками;
- Застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід та вжиття належних та ефективних заходів з метою мінімізації ризиків;
- Здійснювати оцінку/переоцінку ризиків;
- Підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль, СПФМ), та ризику своїх клієнтів;
- Розробити власні критерії оцінки ризиків, при цьому врахувати:
в) результати національної оцінки ризиків;
г) рекомендації СДФМ.
Чинний закон і зараз встановлює клієнтів, яким необхідно присвоювати високий ризик. До нових категорій, що включатиме Закон з 28 квітня, входять:
- Клієнти, стосовно яких (або стосовно бенефіціарів яких) застосовані санкції;
- Клієнти з офшорних держав.
Зверніть увагу. Є клієнти, яким потрібно присвоювати неприйнятно високий ризик. В діючій редакції закону у СПФМ є право відмовитися від встановлення чи підтримання відносин при наявності неприйнятно високого ризику. У законі, що набуде чинності, зазначається, що це не право, а обов'язок — відмовляти у співпраці клієнтам, яким встановлено неприйнятно високий ризик.
Що включає в себе належна перевірка?
Належна перевірка включає в себе декілька заходів, які має застосовувати СПФМ.
До таких заходів належать:
- Ідентифікація, верифікація клієнта/представника;
- Встановлення та вжиття заходів щодо верифікації особи бенефіціара;
- Встановлення мети і характеру майбутніх ділових відносин;
- Постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта;
- Забезпечення актуальності отриманих та наявних документів.
Такі перевірки проводяться за таких підстав:
- встановлення ділових відносин;
- наявність підозри;
- перекази на суму 30 тис. — 400 тис. грн (або в еквіваленті) без відкриття рахунку;
- операції з віртуальними активами на суму 30 тис. + грн;
- сумніви у достовірності чи повноті ідентифікаційних даних клієнта;
- разова операція без встановлення ділових відносин на суму 400 тис. + грн (також включає "дроблення").
У новому законі оновлено поняття "верифікація". Тепер це поняття побудоване таким чином, що дозволяє проводити віддалену верифікацію.
Важливо: будуть діяти певні обмеження.
Кінцевий бенефіціарний власник
Бенефіціарний власник — це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу від імені якої проводиться фінансова операція.Вирішальний вплив бенефіціара закон поділяє на два види:
1) Прямий:
- безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
- володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осів, трасти або інші подібні правові утворення.
- здійснення вирішального впливу незалежно від формального володіння шляхом реалізації права:
— контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою;
— отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;
— вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління та визначення основних умов господарської діяльності та ін.
Що СПФМ має робити, щоб встановити КБВ:
1) Повинен:
а) отримати структуру власності клієнта;
б) щодо трасту встановити відомості про певних осіб;
в) вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо КБВ;
г) пересвідчитися, що знає, хто є КВБ;
д) виконати вимоги щодо встановлення КБВ із використанням ризик-орієнтовного підходу.
2) Має право:
а) використати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах (які це джерела закон не визначає);
3) Не повинен:
а) покладатися виключно на ЄДР.
Політично значущі особи (PEP)
Зверніть увагу: у ПЕПів прибрали статус "пожиттєвий". Також закон скасовує виконання політичних функцій протягом 3-х останніх років, як обов'язкову ознаку ПЕП.
В законі з'явилася вимога щодо необхідності при визначенні належності особи до ПЕП аналізувати кілька надійних джерел. При чому закон не визначає, що таке надійні джерела.
Регулятори мають прийняти і затвердити перелік таких надійних джерел для своїх СПФМ.
Обов'язкові повідомлення
СПФМ повинні повідомляти про:
- розбіжності між інформацією про КБВ, яку отримали в межах належної перевірки із відомостями з ЄДР (не пізніше 10 робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності);
- законні відмови у спробах проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/ встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) (протягом одного робочого дня);
- спроби встановлення ділових відносин та проведення видаткових фінансових операцій, отримання фінансових та інших пов'язаних послуг прямо або опосередковано особами, пов'язаними із переліком (негайно).
Будь-яка юридична особа повинна:
- Підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни (протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін. Якщо зміни відсутні, при проведенні державної реєстрації будь-яких інших змін).
Види порушення AML закону
1. При взаємодії з клієнтами:
- Порушення вимог належної перевірки, виявлення PEPs;
- Порушення вимог припинення ділових відносин та фінансових операцій;
- Порушення вимог щодо переказу коштів;
- Порушення порядку замороження/розмороження активів;
- Порушення порядку виявлення та реєстрації операцій, що підлягають фінмону.
2. Порушення внутрішніх процедур:
- Порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів;
- Порушення обмежень щодо обміну інформацією;
- Незабезпечення захисту працівників, що повідомляють про порушення AML закону;
- Відсутність належного первинного фінмону, належної системи управління ризиками.
- Порушення порядку надання інформації (подання недостовірної);
- Перешкоджання регулятору у здійсненні ним нагляду;
- Невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення;
- Невиконання вимог регулятора.
4. Інші порушення.
Заходи впливу до СПФМ
1. Письмове застереження
2. Анулювання дозвільних документів
3. Відсторонення від роботи посадової особи СПФМ
4. Штраф від 51 тис. до 135,15 млн грн
5. Укладення угоди з СПФМ:
- сума грошового зобов'язання
- заходи для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог AML законодавства
- заходи підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи
- управління ризиками тощо.
- строк виконання заходів
- штраф за невиконання угоди.
За одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.
____________________________________________________________
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=RwNnOC_Yh68&t=4s
